Питання, яке ми регулярно отримуємо в тій чи іншій формі:
Мільйон токенів DeepSeek коштує майже нічого. Чому Reverie не може бути просто безкоштовним?
Це слушне питання, і воно заслуговує на справжню відповідь, а не на знизування плечима. Ба більше, сама передумова частково правильна: деякі моделі справді недорогі в перерахунку на токен, і ця ціна публічна — будь-хто може її перевірити.
Чого ця цифра не показує, так це всього, що має відбутися навколо виклику моделі, щоб розмова відчувалася як розмова. У цьому дописі ми розбираємо це настільки конкретно, наскільки можемо.
Ми вже торкалися цієї теми. Наш допис про систему кредитів пояснював множники й програми винагород, а допис про безкоштовні моделі — чому ми запустили їх попри невизначеність. Обидва зупинилися за крок до питання, яке люди все одно ставлять знову й знову: куди насправді йдуть гроші? Ось відповідь на нього — детальніша, ніж ми давали досі.
Оплата моделі — лише один рядок, а не весь рахунок
Коли ти надсилаєш повідомлення, виклик моделі — це видима частина. А ще це єдина частина з опублікованим цінником, тому саме вона домінує в розмовах про вартість.
Ось приблизний перелік того, що ще задіяно в одному-єдиному обміні репліками в Reverie:
- Отримання й збирання контексту — визначення персонажа, твою персону, Книги світу, записи довготривалої пам'яті, нещодавню історію розмови та всі активні плагіни треба завантажити, ранжувати й умістити в бюджет токенів.
- Підсумовування та стиснення пам'яті — докладно описано нижче; це окремий виклик моделі.
- Модерація — і це більше, ніж фільтр для повідомлень. Коли персонажа публікують, його зображення проходять через модель комп'ютерного зору. Скарга на персонажа, плагін чи автора запускає AI-сортування, яке читає і вміст, і саму скаргу ще до того, як на них погляне людина. Нові версії плагінів перевіряються так само.
- Зберігання — кожне повідомлення, кожне зображення, кожна картка персонажа, кожна версія кожного відгалуження зберігаються й доставляються безстроково.
- Інфраструктура — сервери застосунку, база даних і її репліки, кеші, черги, CDN, потокові з'єднання, які тримаються відкритими впродовж кожної відповіді.
- Моніторинг і спостережуваність — відстеження помилок, метрики затримок і збоїв, перевірки стану провайдерів, логування, завдяки якому ми дізнаємося, що модель почала деградувати дві години тому, а не два дні тому.
- Розробка — люди, які створюють функції, і люди, яких будять сповіщенням, коли в провайдера збій о третій ночі.
- Підтримка й операційна робота — відповіді на звернення, оброблення повернень коштів, розгляд скарг, апеляції щодо модерації, комісії за обробку платежів, податки, бухгалтерія.
І цей список теж не вичерпний — це лише та частина, яку легко назвати.
Нічого з цього немає на сторінці з цінами провайдера моделей. Усе це — реальні регулярні витрати, і більшість із них зростає разом із використанням, а не лишається незмінною.
А ось що найбільше дивує людей: виклик моделі, який ти бачиш, — лише одна частина того, за що ми платимо. Навколо нього — сервери, сховище, фонові виклики моделей, за які нікому не виставляють рахунок, і люди, які підтримують роботу платформи. Ці витрати не зникають, коли ціна за токен якоїсь моделі падає.
Ми не вигадуватимемо для цього охайного відсотка: співвідношення змінюється разом із використанням, і ми не хочемо називати цифру, від якої потім довелося б відмовлятися. Стабільне тут саме розмежування: ціна API провайдера й операційні витрати платформи — це не одне й те саме число. Нижчі ціни на інференс зменшують одну частину рахунку. Усе, що навколо неї, вони не прибирають.
Підсумовування: функція, за яку ми не беремо плати
Про неї варто сказати окремо, бо вона невидима за задумом.
Контекстні вікна скінченні. Якби розмова просто росла без кінця, сталося б одне з двох: найстаріші частини непомітно випадали б із вікна і твій персонаж почав би щось забувати, або кожне повідомлення несло б із собою всю історію й ставало б дедалі повільнішим і дорожчим, аж поки все взагалі не перестало б працювати.
Тому Reverie підсумовує. Коли гілка розмови стає довгою, система стискає її старішу частину в оповідний підсумок — зберігаючи стан стосунків, емоційну динаміку, незавершені сюжетні лінії — і подає в контекст саме його замість сирої історії. Це відбувається автоматично, у фоні, без твого запиту.
Таке підсумовування саме по собі є викликом моделі. Воно читає багато токенів і пише нові. І повторюється знову й знову протягом життя довгої розмови.
Ми не беремо з тебе за це плати. В історії кредитів немає рядка «обслуговування пам'яті». Ці витрати входять у вартість роботи платформи, бо брати з користувачів гроші за механізм, який підтримує зв'язність їхніх розмов, здавалося нам неправильним компромісом.
Та сама логіка стосується й іншої фонової роботи: оптимізації контексту, видобування спогадів для пам'яті, проходу, який вирішує, що взагалі варто запам'ятати.
Виклики моделей, що відбуваються, коли тебе немає
Частина того, за що ми платимо, взагалі не прив'язана до жодного твого запиту.
Проактивні повідомлення — коли персонаж пише першим — працюють за розкладом. Фонове завдання вирішує, кому є сенс написати, читає достатньо контексту, щоб знати, що сказати, і пише щось таке, що захочеться відкрити. Це один виклик моделі на повідомлення — для розмови, яку ти ще навіть не почав.
Моменти персонажів працюють так само: вони тихо генеруються у фоні, щоб на сторінці персонажа з'являлося щось нове, незалежно від того, чи хтось спілкувався з ним того дня.
Ні те, ні інше не списує кредитів. Ти нічого не платиш, коли персонаж пише тобі першим, і нічого — коли з'являється момент. Усе це працює за нашим розкладом і за наш рахунок.
На цьому варто зупинитися, бо це перевертає звичну картину. Помітна частка наших витрат на моделі взагалі не має за собою запиту користувача. Вона існує тому, що персонаж, який лише відповідає, здається менш живим, ніж той, хто іноді сам щось починає, — і ця різниця коштує реальних грошей, витрачених наперед, на розмови, які можуть так і не отримати відповіді.
Сортування під час модерації теж належить до цієї категорії, і це найдивніший випадок з усіх. Коли хтось скаржиться на персонажа, перший прохід перевірки — це виклик моделі, запущений незнайомцем, щодо вмісту, який ти, можливо, опублікував кілька місяців тому. Ні з кого з вас за це не беруть плати. Те саме відбувається, коли автор публікує персонажа і його зображення проходять через модель комп'ютерного зору: перевірка йде за наш рахунок, за роботу, яка, сподіваємося, покаже, що все гаразд.
Підказки відповідей, налаштування першої відповіді та інші дрібні проходи для якості — з тієї ж категорії. Кожен окремо дешевий, працює постійно й ніколи не з'являється окремим рядком.
Так, ми використовуємо кешування промптів
Логічне наступне питання: якщо визначення персонажа й початок історії розмови не змінюються між повідомленнями, навіщо щоразу платити за те, щоб їх надсилати?
Ми й не платимо — там, де це можливо. Кешування промптів уже працює, і ми відстежуємо частку влучань у кеш для кожного запиту саме для того, щоб помітити, коли якась наша зміна випадково ламає префікс кешу.
Але частка влучань не ідеальна і ніколи такою не буде. Запити розподіляються між кількома провайдерами через OpenRouter, а кеш живе в того конкретного провайдера, який його створив. Якщо наступне повідомлення піде на інший бекенд, кеш за ним не перейде. До того ж різні провайдери реалізують кешування з різною семантикою, різними мінімальними розмірами й різною поведінкою під час завершення терміну дії. Крім того, частини промпту, які змінюються найчастіше, — найновіші повідомлення, оновлений підсумок, щойно ввімкнений плагін — розташовані саме там, де вони роблять недійсним кінець кешованого префікса.
Кешування відчутно зменшує рахунок. Але не обнуляє його, а якщо взяти за базу теоретичні 100% влучань, вийдуть цифри, які не переживуть зіткнення з реальною роботою сервісу.
Міф і реальність
Міф: DeepSeek коштує дуже мало, тож кожен AI-сайт мав би бути майже безкоштовним. Реальність: API моделі — лише одна складова вартості готового продукту. Інференс — це частина з публічною ціною; усе, що його оточує, — частина, яку ти ніколи не побачиш у рахунку.
Міф: Якщо просто звести рахунок за API до нуля, продукт стане дешевим в утриманні. Реальність: Не стане. Інфраструктура, зберігання, модерація, підтримка й розробка не зникають, коли токени дешевшають. Навіть якби виклик моделі під час надсилання повідомлення нічого не коштував, ці супутні витрати — разом із фоновими викликами моделей, описаними вище, — нікуди б не ділися.
Міф: Підсумовування й пам'ять — безкоштовні функції, отже, і забезпечувати їх нічого не коштує. Реальність: Вони безкоштовні для тебе. Підсумовування, проактивні повідомлення, моменти персонажів і проходи модерації — це все виклики моделей, за які платимо ми. Проактивні повідомлення й моменти можуть працювати без жодного твого запиту; модерацію запускають публікація або скарги, а не платне повідомлення в чаті.
Міф: Кешування промптів означає, що повторний контекст безкоштовний. Реальність: Кешування дуже допомагає, і ми ним користуємося. Але маршрутизація між кількома провайдерами, завершення терміну дії кешу й постійно змінюваний кінець кожного промпту означають, що реальна частка влучань помітно не дотягує до ідеалу.
Міф: Дешевший неофіційний API розв'язав би всі проблеми. Реальність: Він може знизити одне число й водночас підняти інші — затримку, нестабільність, ризики для даних або якість рольової гри. Деякі неофіційні ендпоінти змінюють запити або перепродають доступ, отриманий без дозволу провайдера. Докладніше про це — далі.
Міф: Безкоштовні користувачі — це витрати, які платформа просто терпить. Реальність: Безкоштовні користувачі — це те, завдяки чому платформа зростає. Багато з них стають авторами й підписниками. Обмеження не в тому, чи існує безкоштовне використання, а в тому, чи лишається воно стійким.
Чому ми платимо офіційні ціни
Є добре відомий спосіб значно зменшити рахунок за моделі: неофіційні API-ендпоінти, отримані через зворотну розробку. Джерела в них різні. Деякі перепродають доступ, отриманий шляхами, яких провайдер не дозволяв; на найзловмиснішому краю цього ринку частину потужностей оплачують украденими платіжними засобами.
Ми ними не користуємося і не плануємо. Ці канали суттєво зменшили б наші витрати на моделі. Ми їх вивчили й сказали «ні» — з двох окремих причин.
Перша: це просто неправильно. Якщо доступ отримано або оплачено шахрайським шляхом, його перепродаж — це крадіжка з кількома зайвими кроками, хоч би наскільки звичною вона стала в деяких куточках галузі. Ми не збираємося фінансувати платформу через такі канали, а потім писати дописи про прозорість.
Друга: це погіршує продукт — і саме це користувачі відчувають безпосередньо, навіть якщо ніколи не дізнаються, звідки прийшла відповідь:
- Затримка зростає. Маршрути через зворотну розробку додають проміжні вузли, стоять у черзі за спільними акаунтами й непередбачувано обмежують швидкість. Різниця між відповіддю за дві секунди й відповіддю за дванадцять — це різниця між розмовою і надсиланням заявки через форму.
- Вони підставляють власні системні промпти. Багато неофіційних ендпоінтів обгортають запити у свій стандартний системний промпт, перш ніж передати їх далі. Цей промпт невидимий ні для нас, ні для тебе, і він конфліктує з визначенням персонажа. Голос персонажа стає пласким. Персонажі виходять із тону, відмовляються від того, від чого не мали б, або скочуються в безликий стиль асистента. Якість рольової гри страждає першою, і це найважча регресія для налагодження, коли ти не контролюєш промпт.
- Вони зникають без попередження, щойно провайдер закриває лазівку, і забирають із собою твоє робоче налаштування.
- Версії моделей непомітно змінюються під тобою, тож персонаж, який учора звучав правильно, сьогодні відповідає інакше — і ніхто не може пояснити чому.
- Ніхто не відповідає за твої дані. Ні угоди про обробку даних, ні політики зберігання, ні кого спитати.
Reverie зберігає розмови, у які люди справді вкладають душу. Пропускати їх через анонімного посередника заради економії — це не той компроміс, на який ми готові піти. Офіційні провайдери коштують дорожче. Зате вони беруть слухавку і не переписують інструкції твого персонажа дорогою.
Як влаштований цей бізнес
Команда невелика, і Reverie — не надто прибутковий бізнес.
Є структурна причина, чому ціна повідомлення в кредитах — це не просто вартість його токенів, і її варто зрозуміти. Інференс — єдина частина розмови, яку можна виміряти за окреме повідомлення. Усе інше в цьому дописі — підсумовування, проактивні повідомлення, проходи модерації, зберігання, сервери, люди — не має природної одиниці, за якою можна було б виставити рахунок. Ніхто не надішле тобі рахунок за «фонове завдання, яке вирішило, що має запам'ятати твій персонаж».
Тож єдине, що можна виміряти, має покривати більше, ніж саме себе. Саме тому існує система кредитів, а не пряма передача вартості токенів: якби повідомлення коштувало рівно стільки, скільки його власні токени, і ні копійки більше, усе навколо нього працювало б ні на чому, а все навколо — це більша частина витрат.
Ми не намагаємося максимізувати прибуток. Але ми й не можемо постійно працювати в мінус, бо платформа, у якої закінчуються гроші, перестає існувати, а це для всіх її користувачів значно гірший результат, ніж система кредитів з обмеженнями.
Між цими двома обмеженнями ми свідомо обрали бік, найближчий до користувачів. Зараз пріоритет — створити найкращий продукт, який ми можемо, до офіційного запуску, а не вичавлювати монетизацію. Це означає, що нові функції та якість ідуть попереду оптимізації конверсії, а нинішня економіка м'якша, ніж була б, якби головною метою був дохід.
Безкоштовні кредити — теж реальні витрати
Є чимало способів користуватися Reverie, нічого не платячи:
- винагорода за щоденний вхід
- щоденний розіграш, який додається зверху
- досягнення
- офіційні нагороди
- винагороди для авторів
- реферальні винагороди, а також комісія, коли запрошена тобою людина купує кредити
- винагороди за поширення
- коди активації й подарункові картки
- винагорода в Підсумках року
- внесок у спільноту, зокрема допомога в поширенні інформації про Reverie
Про розіграш варто сказати конкретніше, бо саме його люди вважають декоративним. Він має п'ять рівнів — 1 000 / 2 000 / 8 000 / 30 000 / 80 000 кредитів — з вагами 50 / 30 / 15 / 4 / 1. Якщо це перемножити, очікуване значення становить приблизно 4 300 кредитів за розіграш на користувача щодня — понад винагороду за щоденний вхід.
Якщо все скласти, безкоштовний рівень — зовсім не символічний жест. База за щоденний вхід — 10 000 кредитів, бонуси за серію додаються зверху — +5 000 на третій день, +8 000 на сьомий, +50 000 на тридцятий, +200 000 на сотий, — а розіграш стоїть понад усім цим. На сьомий день очікувана сума становить приблизно 22 300 кредитів без жодних витрат; фактична сума залежить від розіграшу.
На скільки цього насправді вистачає
Тут слушно спитати, що можна отримати приблизно за 22 300 кредитів, — а ми ніколи чітко цього не пояснювали.
Кредити витрачаються як токени × множник моделі. Множники текстових моделей бувають від 0 до 2, і вибір моделі показує кожен із них, ще до того як ти щось надішлеш. Поки що все просто.
Недооцінюють зазвичай те, що кількість токенів не фіксована — вона зростає разом із розмовою. Новий чат надсилає кілька тисяч токенів: персонажа, твою персону, трохи історії. Довга розмова надсилає набагато більше, бо нещодавня історія їде разом із кожним окремим ходом. Ми обмежуємо сиру історію приблизно 10 000 токенів і підсумовуємо все старіше — саме для цього й існує підсумовування: без такого обмеження шестимісячна розмова з кожним повідомленням повторно надсилала б усю свою історію, а вартість одного ходу зростала б безмежно.
На практиці це означає, що хід у новому чаті на моделі з множником 0,3× коштує кілька сотень кредитів, а той самий хід глибоко в довгій розмові на моделі 1× — десять тисяч чи більше. Та сама платформа, той самий день, а різниця — більш ніж на порядок.
Цей діапазон і є чесною відповіддю на питання «на скільки вистачить моїх кредитів», і саме тому відповідь так відрізняється залежно від того, хто питає. Якщо твої кредити зникають швидше, ніж ти очікував, найімовірніше, ти глибоко в довгій розмові на дорогій моделі — і тепер знаєш, котрий із двох регуляторів покрутити.
Навіть сам екран щоденного входу робить виклик моделі. Привітання, яке пише твій персонаж, коли ти заходиш, — це не шаблон: воно генерується, кешується раз на день для кожного персонажа й обмежене кількома на день, щоб витрати не вийшли з-під контролю. Це все одно інференс, за який платимо ми, — на сторінці, вся мета якої полягає в тому, щоб роздавати кредити.
Є ще одна деталь про те, як витрачаються кредити, і їй тут саме місце: безкоштовні кредити завжди витрачаються раніше за платні. Якщо в тебе є і ті, й інші, спершу спорожняється «кран». Так задумано — куплені тобою кредити лишаються з тобою довше, — але це також означає, що безкоштовний рівень щоразу першим бере витрати на себе.
Кожен із цих пунктів — реальні витрати. Коли ти забираєш щоденну винагороду й витрачаєш її на розмову, провайдер моделі все одно виставляє нам рахунок, сервери все одно працюють, підсумовування все одно відбувається. Кредити безкоштовні для тебе; обчислення за ними не безкоштовні ні для кого.
Ми однаково фінансуємо ці програми, бо безкоштовний доступ — це спосіб, у який більшість людей дізнаються, чи підходить їм ця платформа, і тому що чимала частка сьогоднішніх безкоштовних користувачів стає завтрашніми авторами й підписниками. Але це працює, лише поки безкоштовний рівень лишається в межах того, що платформа може витримати. Коли цифри змінюються, програми коригуються — не тому, що ми хочемо давати менше, а тому, що роздавати більше, ніж ти здатен витримати, зрештою закінчується тим, що роздавати вже нічого.
Якщо витрати знижуються, знижується й ціна
Ця частина — зобов'язання, а не опис.
Ціни на моделі з часом падають. Кешування покращується. Інфраструктура стає ефективнішою. Наш власний код дедалі краще уникає марної витрати токенів — більшість непомітної роботи над збиранням контексту й підсумовуванням за останні місяці була саме про це.
Коли ми знаходимо стабільний спосіб знизити операційні витрати, ми рішуче віддаємо перевагу тому, щоб передати цю економію користувачам, а не записати її собі в маржу. Дешевші моделі, кращі множники, щедріші винагороди. Ми робили це неодноразово й хотіли б і далі так робити, бо платформа, якою люди можуть дозволити собі активно користуватися, важить для нас більше, ніж трохи кращий спред.
Ключове слово тут — стабільний. Передати економію, яка виявиться тимчасовою, означає згодом її забрати, а це гірше, ніж не давати її взагалі.
За що ти насправді платиш
Коли ти витрачаєш кредити в Reverie, ти не купуєш токени в провайдера моделей із націнкою.
Ти платиш за розмову, яка пам'ятає, що сталося; яка лишається зв'язною і там, де сирий контекст уже давно б розвалився; яка працює на провайдерах, що відповідають за свою доступність і за твої дані; яка має резервні копії та може бути експортована; і яка відчутно покращується що кілька тижнів, бо над нею працюють люди на повну ставку.
Можливо, ти все одно хочеш більше безкоштовних кредитів. Це цілком зрозуміло, і ми б хотіли давати тобі більше — ми працюємо над цим з боку витрат, а не з боку сторінки з цінами.
Але нам хочеться, щоб ти розумів, чому відповідь не така проста, як число на сторінці з цінами провайдера моделей.
Маєш питання щодо конкретного списання або вважаєш, що наші цифри десь неправильні? Історія кредитів показує фактичну кількість токенів за кожним повідомленням, а наш Discord відкритий. Ми радше сперечатимемося про реальні цифри, ніж про розмиті враження.
Суми винагород і множники кредитів, наведені тут, відповідають стану платформи на момент публікації й коригуються в міру зміни витрат. Застосунок завжди показує актуальні значення.