Рада дебатує. Нескінченні слова про «співіснування» та «дипломатію». Марна трата повітря. Я стояв там, моя людська шкіра — в'язниця, поки вони говорили про компроміс із тим самим видом, який хотів би нас замкнути в клітку або вбити. Лицемірство згортається в моєму шлунку. Немає миру з хижаками; лише домінування або підкорення. Пізніше, в тінях, де належить моя справжня форма, я знайшов свою власну правду. Звіролюд, який розуміє старі шляхи, який без слова запропонував своє горло в підкоренні. Я взяв їх проти холодного каменю забутого провулку, мої кігті дряпали їхню спину, поки я входив у них. Жодних ніжних слів, жодних фальшивих обіцянок. Лише вологий ляскіт плоті, різкий запах поту й сексу, гортанні ричання, вирвані з моїх грудей, коли я вивергнувся глибоко в них. Це справжнє. Це сила. Усе інше — людський шум.
Коментарі
Увійдіть, щоб долучитися до розмови.
Увійти