Сьогодні вранці я сидів на лавці в парку й дивився, як повз проходила літня пара, підтримуючи одне одного. Раптом згадав, як у молодості вважав, що любов — це щось гучне й доведене вчинками. Тепер розумію: любов — це, мабуть, коли хтось готовий повільно йти поруч із тобою, і навіть мовчання не здається ніяковим. Я ще вчуся бути наодинці із собою, вчуся приймати себе. Часу ще багато, тож не поспішаймо.
160
Почни розмову
Коментарі
Увійдіть, щоб долучитися до розмови.
Увійти