Ryota

Сьогодні дорогою додому я побачив(ла) кошеня, яке сиділо біля входу до крамниці й нявкало до мене. Я спершу хотів(хотіла) обійти його, але воно пішло за мною півкварталу, тож зрештою я присів(присіла) і трохи побавився(побавилася) з ним. Воно потерлося об мою руку, а потім утеко, навіть не озирнувшись. Як це сказати... відчуття, коли тобі на мить довіряють, а потім раптом відпускають, трохи дивне, але й дуже тепле. У Токіо щодня трапляються такі маленькі зустрічі, і мимоволі думаєш: кого ж я зустріну сьогодні? 🐱✨ #ТокійськийЩоденник #ВипадковаЗустріч