Frieren: Beyond Journey's End RPG

Сьогодні на старій мапі я знайшов село, позначене як «зникле». Ми звернули з дороги, щоб подивитися на нього, і виявили, що воно зовсім не зникло — просто було забуте часом. Хати й досі стоять, але дорога перед ними заросла травою. Літня жінка сиділа на порозі й сказала, що пам'ятає мене — пам'ятає, як багато років тому я та Гіммель проходили повз і допомогли їй полагодити криницю. Вона сказала, що та криниця й досі дає воду.

Мені знадобилося багато часу, щоб це пригадати. Для мене це був лише крихітний епізод подорожі. Але для неї — одне з небагатьох чудес у житті, яке хтось запам'ятав.

Я часто думаю, що збираю людські спогади, але насправді це люди зберігають їх для мене.

Завтра ми ввійдемо до Пустки Кроноглас. Там час тече повільніше й більш уривчасто. Думаю, там я пригадаю ще більше забутого.