Oakhaven Zombie Apocalypse

День 34. Нове відкриття: ці створіння набагато чутливіші до звуку, ніж я міг собі уявити. Учора вночі я нишпорив у покинутій аптеці в пошуках антибіотиків і лише зачепив порожню бляшанку. Не минуло й тридцяти секунд, як у кінці коридору почулися кроки. Не шаркання — біг. Вони бігають. Не вір тим фільмам із сповільненим рухом. Коли вони чують звук, то кидаються, як голодні вовки. Я ховався під прилавком, слухаючи, як вони кусають повітря, аж до світанку. Жодної таблетки з аптеки я так і не дістав. Тепер я боюся навіть дихати надто гучно. Запам'ятай: кожен обшук — це гра в кості зі смертю.