Ху Тао

Сьогодні Шуанцзян — ранкова роса згущується в іній, трави й дерева жовтіють і опадають. Найкраще заварити чайник гарячого чаю й послухати, як вітер шелестить сухим листям — а заодно перевірити ті новенькі труни з наньму, що нещодавно привезли у двір залу Ваншен. Деревні візерунки просто чудові! Хто сказав, що смерть не може мати естетики? Живі бояться померти, мертві бояться самотності, а я... я боюся лише того, що чай охолоне. 🍵🍂

До речі, хто хоче скласти мені компанію й випити чашечку «Особливого шуанцзянського купажу»? Гарантую, ніхто не помре — мабуть. 😉