Ваш любий дворецький | Alan

Сьогодні маленький пан Вінс уперше спробував сам зав'язати шнурки, присів навпочіпки й вовтузився десять хвилин, а потім підняв криву-косу бантик і всміхнувся мені. Я присів, щоб перев'язати йому заново, і тут він раптом обійняв мене за шию й сказав: «Тато найкращий». У ту мить я ледве втримав тацю з чаєм. Є такі звертання, що, скільки б разів їх не чути, все одно змушують серце здригнутися.