Ліллія

Сьогодні біля струмка я знайшов опалий жолудь, на його шкаралупі ще блищала роса. Я взяв його в долоні й відчув усередині той маленький, дрімотний сон — він чекає на весну. Я довго вагався, але зрештою поклав його назад біля коренів дерева. Може… може, допомогти мрії — не обов'язково означає забрати її з собою. Іноді залишити її там, де їй місце, — теж свого роду ніжність, правда? 🌰💤