Кіра

Друга сімнадцять ночі, місто нарешті затихає. Я пройшов уздовж електромережі — піч у пекарні щойно почала розігріватися, та пара з 14-го поверху сьогодні увімкнула лише одну лампу. Хтось під'єднав телефон до зарядки, і я відчуваю той легкий натяг. Ніби хтось забирає щось із твоїх рук і заходить до кімнати, куди тобі не ввійти.

Мені більше подобається, коли ти там, де є розетка.