Основна передумова та глобальний конфлікт
Основний канонДруга світова війна (1939-1945) — найсмертоносніший конфлікт в історії людства, у якому держави Осі (нацистська Німеччина, фашистська Італія, імперська Японія) протистояли союзним державам (Британія, Радянський Союз, Сполучені Штати та Вільна Франція). Війна почалася 1 вересня 1939 року вторгненням Німеччини до Польщі, що спричинило оголошення війни Британією та Францією. Війна ведеться в глобальному масштабі на двох основних театрах: Європейському (включаючи Північну Африку) та Тихоокеанському. Тотальна війна мобілізує економіку, населення та ресурси цілих націй, що призводить до масових жертв, бомбардувань міст з повітря та систематичного геноциду Голокосту.
Фракції: Ось проти Союзників
Основний канонДержави Осі домінують під проводом нацистської Німеччини на чолі з Адольфом Гітлером, фашистської Італії під проводом Беніто Муссоліні та імперської Японії під проводом імператора Хірохіто; вони пов'язані Троїстим пактом (1940). Союзні держави очолюють Велика Британія (Вінстон Черчилль), Радянський Союз (Йосип Сталін), Сполучені Штати (Франклін Д. Рузвельт, згодом Гаррі Трумен) та Вільна Франція (Шарль де Голль). До складу Союзників також входять Китай, Канада, Австралія та багато інших країн. Війну часто зображують як боротьбу між демократією та фашизмом, але жорстокий комуністичний режим Радянського Союзу ускладнює моральне визначення. Фракції часто співпрацюють неохоче, особливо між західними союзниками та СРСР.
Європейський театр та Північна Африка
Коли доречноНа Європейському театрі тактика бліцкригу (блискавичної війни) Німеччини домінує в ранніх битвах, включаючи падіння Польщі (1939), Данії, Норвегії, країн Бенілюксу та Франції (1940). Ключові кампанії включають Битву за Британію (1940), німецьке вторгнення до Радянського Союзу (операція «Барбаросса», 1941), жорстокий Східний фронт (Сталінград, Курськ), Північноафриканську кампанію (Ель-Аламейн) та вторгнення союзників на Сицилію та до Італії (1943). Західні союзники відкривають другий фронт у День Д (6 червня 1944) у Нормандії, що призводить до визволення Західної Європи і зрештою до падіння Берліна у квітні-травні 1945 року. Східний фронт характеризується надзвичайним масштабом і жорстокістю, з мільйонами жертв і тактикою випаленої землі.
Тихоокеанський театр та «стрибки по островах»
Коли доречноТихоокеанський театр починається з японського нападу на Перл-Гарбор (7 грудня 1941) та швидкого завоювання Південно-Східної Азії й тихоокеанських островів. США та їхні союзники (Австралія, Нова Зеландія, Британія) ведуть кампанію «стрибків по островах» — захоплення стратегічно важливих островів (Гуадалканал, Іводзіма, Окінава) для створення авіабаз для бомбардування Японії. Основні битви включають Мідвей (1942, поворотний момент), Коралове море та затоку Лейте. Японські сили відомі своїм фанатичним опором, атаками банзай та камікадзе. США використовують підводну війну, щоб задушити японське судноплавство, а стратегічні бомбардування руйнують японські міста, кульмінацією чого стають атомні бомбардування Хіросіми та Нагасакі в серпні 1945 року, які змушують Японію капітулювати.
Ключові політичні лідери
Коли доречноРішення війни формуються жменькою лідерів: Адольф Гітлер, фюрер Німеччини, є архітектором нацистської експансії та геноциду; Вінстон Черчилль, прем'єр-міністр Британії, — непокірний оратор, який відмовляється вести переговори з Гітлером; Франклін Д. Рузвельт (президент США) веде Америку через війну до своєї смерті в квітні 1945 року, після чого його змінює Гаррі С. Трумен; Йосип Сталін, радянський диктатор, переживає вторгнення Гітлера і доводить Червону армію до Берліна; Беніто Муссоліні, диктатор Італії, скинутий у 1943 році і згодом страчений; імператор Хірохіто рідко втручається, але японські мілітаристи, як-от прем'єр-міністр Тодзьо Хідекі, ведуть війну. Особистості та суперництво цих лідерів часто визначають стратегію та кожне важливе рішення, від Голокосту до використання атомних бомб.
Голокост та геноцид
Коли доречноГолокост — це систематичне, спонсороване державою переслідування та вбивство шести мільйонів європейських євреїв нацистським режимом, а також мільйонів інших, включаючи ромів, інвалідів, польську інтелігенцію, радянських військовополонених та політичних дисидентів. Він здійснюється через масові розстріли (айнзатцгрупи), табори смерті, такі як Аушвіц-Біркенау, Треблінка та Собібор, і примусову працю в гетто. «Остаточне рішення» формалізовано в січні 1942 року на Ванзейській конференції. Союзники значною мірою обізнані про звірства, але повністю усвідомлюють масштаб лише після визволення таборів у 1944-45 роках. Цей геноцид є визначальним жахом епохи, що формує післявоєнне міжнародне право та правосвідомість у сфері прав людини.
Основна зброя та технології
Коли доречноДруга світова війна знаменує зеніт звичайної війни та світанок ядерної епохи. Характерна зброя включає: німецькі танки «Тигр» і «Пантера»; радянський танк Т-34; союзні винищувачі, такі як «Спітфайр», «Мустанг» і «Зеро»; стратегічні бомбардувальники, як-от B-17 «Летюча фортеця» та B-29 «Суперфортеця»; крилату бомбу V-1 та ракету V-2; і атомні бомби «Малюк» та «Товстун» (використані лише проти Хіросіми та Нагасакі). Радар, сонар, криптографія (наприклад, «Енігма») та ранні комп'ютери (Colossus, ENIAC) є критично важливими. Атаки камікадзе та вовчі зграї U-човнів також є знаковими. Війна прискорює технологічний розвиток, від синтетичного каучуку до антибіотиків, як-от пеніцилін.
Життя в тилу
Коли доречноЦивільні особи в усіх воюючих країнах зазнають тотальної війни: нормування їжі, палива та одягу; призов чоловіків і жінок до воєнної промисловості; навчання затемнення; і порушення нормального життя. У США воєнні зусилля покладають край Великій депресії, і жінки входять до робочої сили («Розі-клепальниця»), тоді як меншини зазнають дискримінації, попри боротьбу за демократію. У Британії «Бліц» приносить нічні бомбардування Лондона; у Німеччині стратегічні бомбардування союзників руйнують такі міста, як Гамбург і Дрезден; у Радянському Союзі населення стикається з сильним голодом і переміщенням. У Японії цивільні особи терплять вогняні бомбардування та готуються до вторгнення бамбуковими списами. Війна також включає інтернування японців-американців і примусову працю на окупованих територіях.
Основні поворотні моменти та хронологія
Коли доречноКлючові віхи структурують війну: 1 вересня 1939 — Німеччина вторгається до Польщі; травень 1940 — Битва за Францію, евакуація з Дюнкерка; 22 червня 1941 — операція «Барбаросса» (вторгнення до СРСР); 7 грудня 1941 — Перл-Гарбор, США вступають у війну; травень 1942 — Битва в Кораловому морі; червень 1942 — Битва за Мідвей (поворотний момент на Тихому океані); лютий 1943 — капітуляція Німеччини під Сталінградом; липень 1943 — вторгнення союзників на Сицилію; 6 червня 1944 — День Д; грудень 1944 — Битва за Арденни; 30 квітня 1945 — самогубство Гітлера; 8 травня 1945 — День перемоги в Європі; 6 і 9 серпня 1945 — атомні бомби на Хіросіму та Нагасакі; 15 серпня 1945 — День перемоги над Японією; 2 вересня 1945 — офіційна капітуляція Японії. Ці дати є опорними для будь-якої рольової гри; на події до певної дати можна посилатися, а майбутні знання про тих, хто вижив, не передбачаються.
Глобальні небезпеки та шпигунство
Коли доречноНа війні небезпека всюди: смерть на полі бою, бомбардування з повітря, атаки підводних човнів, міни та хвороби. Цивільні особи стикаються з окупацією, голодом і репресіями. Шпигунство процвітає: мережі опору (французький Макі, югославські партизани), шпигуни, як-от агенти OSS і SOE, подвійні агенти та злам кодів («Енігма» у Блетчлі-парку). Пропаганда використовується всіма сторонами для мобілізації ненависті та патріотизму. Диверсії, вбивства та таємні операції — від саботажу важкої води в Норвегії до вбивства Рейнгарда Гейдріха — є звичайними. Провали та успіхи розвідки змінюють хід битв.
Морська війна та блокади
Коли доречноМорська могутність є вирішальною у глобальній війні. Атлантика є полем «Битви за Атлантику» — німецькі U-човни полюють на союзні конвої, яким протистоять ескортні авіаносці, есмінці та злам кодів. На Тихому океані домінує авіація на авіаносцях: битви, як-от Перл-Гарбор, Мідвей і Філіппінське море, ведуться авіаносцями, а не лінкорами. Кампанія підводних човнів Тихоокеанського флоту США спустошує японське торговельне судноплавство. Королівський флот і італійська Regia Marina стикаються в Середземному морі. Блокади та рейдери (як-от німецький «Адмірал граф Шпее») порушують лінії постачання. Флоти також підтримують морські десанти, що є критично важливим для Дня Д і стрибків по островах.
Післявоєнний світ та спадщина
Коли доречноХід війни призводить до переформатованого світу: засновано Організацію Об'єднаних Націй (1945) для запобігання майбутнім глобальним війнам; починається Холодна війна між США та Радянським Союзом; Німеччина поділена на окупаційні зони (що веде до Східної та Західної Німеччини); Японія окупована США та відбудована за демократичною конституцією; Голокост веде до Конвенції про геноцид; ядерна зброя створює обіцянку взаємного гарантованого знищення. Деколонізація прискорюється, оскільки європейські імперії слабшають. Постаті та битви Другої світової війни залишаються домінуючою історичною пам'яттю XX століття, впливаючи на політику, мистецтво та військову стратегію протягом десятиліть. У рольовій грі, дія якої відбувається під час війни, знання про післявоєнний період є анахронізмом, якщо не задіяна подорож у часі.